ТАЄМНИЧІ КИЇВСЬКІ ДВОРИКИ

Текст: Софія Грабовецька
Фото: Дар’я Миронець

 

Ось вже декілька днів як осінь увірвалася у відчинені навстіж вікна киян і зависла в повітрі. Аби спіймати її перші запахи і кольори, ми з Дариною Миронець пішли гуляти кам’яними двориками. В них ми слухали, як тихо шелестить вересень. Уважно розглядали їх – ще сонних і беззахисних. Шепотілися, аби не розгнівати місцевих мешканців. І, звісно, фотографували. Зустрічайте найфотогенічніші київські двори та задвірки.
P.S. Майте на увазі, подібні локації дещо складні в плані фотосесій. Будьте готові до запаркованих машин, білизни, що сушиться, і суворих охоронців. Але то все дрібнички, коли є бажання зробити справді атмосферні світлини.

 

Хорива, 18/10
Вхід через арку з вул. Хорива

Ця велика земельна ділянка в др. половині 19 ст. була власністю юриста, професора Університету Святого Володимира Миколи Іванишева. В сучасному вигляді сформувалася у 1901. Тут в різний час розміщувалися: шпалерна майстерня, магазин бляшаних виробів, майстерні з виготовлення чоловічого одягу та ремонту взуття, навіть завод із виробництва штучних мінеральних вод. Тепер же цей дворик – один із найколоритніших на Подолі: тут сушать білизну на мотузках, а до квартир ведуть дерев’яні сходи.

Межигірська, 24

Вхід через арку

Будинок у стилі неоренесанс було зведено наприкінці 19 ст. як прибутковий. І хай він не має унікальної історії, і серед його мешканців не було відомих людей, однак, пройшовши через арку з вивіскою «Адам і Єва», ви опинитеся на казковому подвір’ї. Колись воно було вимощене бруківкою, засаджене квітами та виноградом. Останній тільки й залишився. І тепер утворює підвісну стелю. Як тільки на ньому з’являються ягоди, у двір злітаються дрозди.

Григорія Сковороди, 2
Вхід через ворота з вул. Сковороди

У далекому 17 ст. двір належав шляхтянці Галшці Гулевичівні. Після смерті свого чоловіка жінка подарувала садибу під заснування нового монастиря, лікарні та школи для дітей шляхти і міщан. Так було закладено Київську братську школу, пізніше реорганізовану в Києво-Могилянську академію. Сьогодні у дворику Староакадемічного корпусу можна знайти сонячний годинник математика Брульона, будинок Гулевичівни (Поварня), церкву Святого Духа і бібліотеку «ботановича», себто Антоновичів.

Андріївський Узвіз, 2-а
Вхід через арку будинку №2-в

З кін. 18 ст. садиба належала родині купця Ф. Лакерди, а з 20 ст. – купцю А. Фролову. На першому поверсі знаходилася типографія, а на другому - жив відомий на той час поет Баскін-Серединський. 90- річний чоловік при зустрічі завжди представлявся учнем Льва Толстого. Як тільки ним була написана нова поема, він виходив у двір і, розмахуючи парасолькою, шукав, кому б її прочитати. Його творіння були безкінечні, тому місцеві розбігалися в різні боки, як тільки бачили коричневий капелюх, в якому поет проходив усе життя. Кумедно, що саме біля будинку №2-а зараз часто можна зустріти відомого вуличного барда Валерія Винарського. Його вірші так само безкінечні.

Андріївський узвіз, 11

Вхід в арку будинку

Двір садиби, вибудованої на поч. ХХ ст., доволі містичний. В арці залишилася стара бруківка, а на подвір’ї звідкись взялися двері, як у Замку людожера. Колись у цьому дворі бував Карл Шиман, відомий київський архітектор (будинки на Узвозі №2-б і 2-в – його робота). А ще, за легендою, у бічному будинку мешкав чоловік, який закохався в дівчину із зеленими очима. Згодом з’ясувалося, що це була кішка, яка в людській подобі опинилася завдяки відьомським чарам. Однак тваринні інстинкти взяли над нею гору, і їй довелося втекти від коханого.

Велика Житомирська, 2
Вхід за готелем Intercontinental

Внутрішній дворик сучасного готелю завжди доглянутий та акуратний. А колись уся земельна ділянка була власністю реального училища (тепер - Дипломатична академія України). Саме з подвір’я можна помітити на цій будівлі незвичний купол. Він прикрашає найменш відомий в Києві храм – колишню домову церкву Олександра Невського. Святиня недіюча, там знаходиться зал урочистостей, однак на згадку стіни приміщення розписані на релігійну тематику.

Сквер Небесної Сотні
Вхід з Михайлівської площі, або з вул. Михайлівської, 24

В кін. 19 ст. ділянка належала лікарю, професору Університету Святого Володимира О. Яценку. В часи мера Л. Черновецького місцевість була продана в приватні руки і перетворилася на звалище. Під час Революції гідності захисний залізний паркан розібрали на барикади. Вже з березня 2014 волонтери почистили площу і розбили на ній сквер, дерева в якому саджали кияни та родичі Героїв Небесної Сотні. У тому ж році португальський художник Алешандре Фарту за допомогою техніки вирізьблення зобразив на стіні будинку портрет Сергія Нігояна. На сьогоднішній день земля перебуває у власності міста.

ЖК «Софійська брама»
Вхід через арку Рильського провул., 3

Красиво жити не заборониш! У колишньому прибутковому будинку Управління Києво-Софійського митрополичого дому (кін. 19 – поч. 20 ст.) тепер житлові квартири. Всередині двору облаштований маленький парк і дитячий майданчик. Тут відкривається незвичний ракурс на Софію Київську. Як на мене, дуже затишне місце, аби усамітнитися прямо в центрі міста.

Стрілецька, 9/11
Перетин із Георгіївським провулком

Земельна ділянка, на якій стоїть старенький флігель, довгий час була скандальною. Тут планувалося зведення висотного житлового будинку з паркінгом. Одначе це місце – буферна зона заповідника Софія Київська, де подібне будівництво заборонене. На сьогоднішній день землю повернули киянам. А на стіні будинку по Георгіївському провулку, 9 у 2015 з’явився мурал львівського художника на ім’я Taras Arm «Журавлі».

Ярославів Вал, 17-б
Вхід через дві арки будинку №17, 17-а

Двір примикає до будинку, збудованого у стилі модерн у 1911. В той час всередині розташовувалося 12 квартир, пишно декорованих ліпниною у формі квітів, музичних інструментів, факелів тощо. Невпевнена, чи збереглася там ця розкіш, однак дворик милий і нагадую мені невеличкий сад. Тут є арка, густа тінь, в якій можна сховатися, і, що головне, - лавочка. Ідеальне місце для усамітнення. Ще й недалеко від найсмачніших булочок з вишнею та корицею в «Ярославі».

Грушевського, 4-б
Вхід через арку готелю Дніпро і через залізну огорожу

Цей дворик колись був добре відомий як «Мистецька платформа»: тут влаштовувалися концерти, літературні вечори, творчі тусовки. Сьогодні ж – це фактично привид. Один із найстаріших будинків вул. Грушевського вже давно планують знести, аби на його місці збудувати нову багатоповерхівку. Поки що процес зупинився на «паперовому» етапі, а в будинку облаштували сквот. На подвір’ї ж можна відшукати стіну пам’яті В. Цоя і фотографії старого Києва.

Бонус – арка будинку по Музейному провул., 4

Арка веде у дворик із ресторанчиком та бутіком. Тут, можливо, фотографії і не вийдуть вражаючі, однак сюди варто прийти заради магазину атикварних книг, де можна погортати фотоальбоми старого Києва! Навпроти крамнички розташована конструкція схожа на шафу. Як ви думаєте, що в ній?

Поки ви даєте свої відповіді у коментарях, ми готуємо підбірку київських кав’ярень.

Якщо ви хочете замовити екскурсію або фотосесію в цих місцях, ласкаво запрошуємо на наші веб-сайти:

Фотограф Дар’я Миронецьhttp://dariamyronets.com

Агенція прогулянок Києвом, http://walk-n-talk.com.ua

Також можлива екскурсія у супроводі фотографа )

Бажаємо приємних прогулянок та красивих кадрів!