Багато дівчат після 30 років стають гарнішими

Наразі моя першочергова роль – мама, у мене двоє маленьких дітей.

 

До декретної відпустки я працювала внутрішнім аудитором. Зараз я би хотіла змінити сферу своєї діяльності. Тож займаюсь аналітикою даних, data science, штучним інтелектом. Паралельно навчаюся і вже починаю працювати. Тут якраз постає питання віку, бо вважається, що моя галузь – це місце для хлопчиків-інформатиків, а не дівчат у 30.  

 

Але мені це дуже цікаво і подобається бути фрілансером, мати вільний графік і час для чоловіка та дітей.

 

Коли була молодшою, десь у 25, я боялася 30-річчя. Коли виповнювалося 30, у мене вже був чоловік і дитина, я була вдруге вагітна, і стало зрозуміло, що я встигаю усе, що хочу.

 

Багато дівчат після 30 років стають гарнішими. Тут ідеться про обдуману красу, коли ти більше часу приділяєш догляду за собою.

 

У мене з’явилося бажання повернутися до хорошої форми після двох пологів. Захотілося повернути не тільки зовнішній вигляд, а й внутрішній баланс, відновити сили. Тому що відчувалася слабкість.

 

У мене був період 2 місяці дієт і занять спортом. Тепер з’явилися сили більше ходити, носити дітей. Я більш упевнено почуваюся. Бо раніше взагалі не любила фотографуватися, а тут погодилася на участь у фотопроекті.

Я вважаю, що діти – це вибір. Комусь він підходить, комусь – ні

Найголовніша подія, яка трапилася у моєму житті до 30 – зустріч із чоловіком та наше одруження. Зараз уже маємо двох синів.

 

Мені хотілося б народити ще хоча б одну дитину. Є бажання у майбутньому поїхати зі всією родиною на рік-два пожити в якусь іншу країну. Це моя мрія, було б цікаво.

 

Я вважаю, що діти – це вибір. Комусь він підходить, комусь – ні. Абсолютно розумію людей child-free.

 

Я читаю багатодітних матерів-блогерок, одна з них якось написала, що діти - це дуже-дуже-дуже велика аскеза. До неї треба бути готовою.

 

Ми з чоловіком познайомилися і вже через 9 місяців одружилися. Ще через 9 місяців у нас народилася перший хлопчик. А потім через рік і 9 місяців - другий син.

 

Після народження дітей я почала багато встигати. Сини допомагають організуватися.

 

Є багато речей, які довелося відсунути на друге місце, але діти – це стільки радості, приколів і сміху. Я не пам’ятаю, щоб я колись до цього так багато сміялася. Особливо зараз, коли старший починає говорити. Мені дуже цікаво за ним спостерігати.

 

Це важко спершу усвідомити, що поряд із тобою росте людина зі своїми вподобаннями, бажаннями, характером. Багато переживань із цим пов’язані. Але це потрібно, аби бути хорошою мамою.

 

Зрозуміло, що для всіх ідеальною мамою не будеш. Особливо, у баченні інших людей. Ми багато радимося з чоловіком. Я довіряю відчуттям і науковим статтям. Так складаю якісь свої принципи. Бувають сумніви, але я пояснюю собі, що ідеальною все одно не будеш.

 

Віднедавна у мене з’являються сиві волосини. Я через це не особливо переймаюся. Ми з чоловіком жартуємо – він може висмикнути у мене сиву волосинку або відрізати її.

Любити – це знати про особливості людини, яка поряд з тобою, і навіть якщо їх не завжди розуміти, то все одно приймати

Якби була можливість сказати щось собі 20-річній, я би порадила більше подорожувати, більше шукати саме таку професію, яка подобатиметься, вчитися.

 

Я натрапляю на пости у соцмережах 30-річних дівчат, які викладають фото і пишуть, що чоловік подарував квіти – ось воно, справжнє кохання. Для мене кохання – це коли чоловік встає вночі заспокоїти дитину, яка плаче. Є багато більш суттєвих щоденних вчинків.

 

Любити – це знати про особливості людини, яка поряд з тобою, і навіть якщо їх не завжди розуміти, то все одно приймати. Усвідомлювати, що для твого партнера це важливо, а значить і для тебе теж.

 

Я завжди намагаюся раціонально використовувати час. Я  постійно щось роблю – або з дітьми, або щось по дому роблю, або готую, або маю вчитися, читати, працювати.

 

У свого чоловіка я вчуся відкидати всі клопоти і приділяти час відпочинку, емоціям, більше відчувати теперішній момент, а не жити в якихось межах.

 

Моє сприйняття себе залежить від моєї фізичної форми. Коли я у поганій формі – не люблю фотографуватися, дивитися на себе на світлинах.

 

Найважливіше – правильно розставляти пріоритети. На першому місці - мої бажання, потім стосунки із чоловіком і діти.

 

Робота і все решта – потім. І про здоров’я теж не забувати. Важливо продовжувати вчитися і розвиватися, і щоб кожен день приносив щось нове.

Коли була молодшою, десь у 25, я боялася 30-річчя. Коли виповнювалося 30, у мене вже був чоловік і дитина, я була вдруге вагітна, і стало зрозуміло, що я встигаю усе, що хочу